12 лютого 1855 р. народився Казимир Олеарський – польський науковець, професор фізики та ректор Вищої політехнічної школи, член Національного Сейму Галичини. Вчений успішно займався проблемами електротехніки, теорії пружності, оптики та математики. Опублікував ряд праць з цієї тематики. Багато разів представляв польську фізичну науку на конгресах в Австрії, Німеччині, Англії, Франції, Швейцарії, Чехії, Румунії. З 1889 р. обіймав посаду професора фізики у Вищій політехнічній школі. Упродовж 1896–1898 рр. виконував обов`язки декана хімічно-технологічного відділу. Обраний ректором на 1913–1914 навчальний рік. Помер у 1936 р. в Кракові, похований на Раковицькому цвинтарі.
Джерела: https://cutt.ly/ak77Ipm, https://cutt.ly/jk75lbA
12 лютого 1910 р. народився Олексій Станіславович Лисичанський – геодезист, інженер-картограф, доктор технічних наук, професор, член редколегій часописів «Наукові записоки ЛПІ», «Геодезія, картографія і аерофотознімання». С. Лисичанський – автор 20 наукових праць у галузі картографії і математичної картографії. Розробив спеціальну картографічну проекцію для терену СРСР. З 1945 р. виконував обов`язки завідувача кафедри картографії Львівського політехнічного інституту. У 1950 р. – кандидат технічних наук, доцент кафедри вищої геодезії і астрономії. У 1963–1967 рр. – перший завідувач кафедри аерофотогеодезії на посаді доцента. У 1975 р. здобув учений ступінь доктора технічних наук, обраний професором цієї ж кафедри. Відзначений державними нагородами СРСР.
Помер у Києві.
Джерело: http://esu.com.ua/search_articles.php?id=54961
13 лютого 1891 р. – Галицький крайовий сейм затвердив організаційні правила Вищої політехнічної школи у Львові, розроблені колегією професорів у 1888 р.
14 лютого 1905 р. народився Кирило Неофітович Михалевич – вчений-хімік, профессор, завідувач кафедри аналітичної хімії, заступник голови первинної організації Всесоюзного хімічного товариства ім. Д. І. Менделєєва, член бібліотечної Ради Мінвузу. К. Н. Михалевич здійснював наукові дослідження в галузі комплексних сполук. Автор 123 публікацій та 8 свідоцтв на винаходи. У 1932 р. закінчив з відзнакою хімічний факультет Львівського політехнічного інституту, обійняв посаду молодшого асистента кафедри неорганічної та аналітичної хімії. Впродовж 1932–1939 рр. – старший асистент, а в 1940–1941 рр. – викладач кафедри фізичної і колоїдної хімії. У 1945 р. затверджений у вченому званні доцента цієї ж кафедри. Після захисту дисертації (1955 р.) йому присуджено вчений ступінь кандидата хімічних наук. З 1965 р. працював доцентом, а з 1968 р. – професором кафедри аналітичної хімії Львівського політехнічного інституту, обирався завідувачем цієї кафедри до 1978 р.
За роботу у Вищому Технічному інституті Кхмеро-Радянської дружби (Пном-Пень) у Камбоджі – Королівським Кхмерівським Орденом Дружби (Сага-метрей) офіцерського ступеня.
Помер 2 березня 1986 р., похований на Личаківському кладовищі.
Протягом 16 лютого – 2 березня 1913 р. у головному корпусі політехніки відбувалася Друга авіаційна виставка, організована за допомоги Авіаційної спілки студентів Вищої політехнічної школи. На ній демонструвалися моделі літаків Райта, Блеріо, Фармана; двигуни, деталі гідропланів та гвинтокрилів.